Новини проекту
З Днем Соборності України!
Новорічні знижки!
Учням заборонено відвідувати школи з 8-го по 24-е січня 2021 року
РОЗПОЧАВ РОБОТУ TELEGRAM-БОТ!
Онлайн-тренінг «Використання платформи Е-SCHOOLS в освітньому процесі»
Голосування
Як Вам новий сайт?
Всього 205 чоловік
    

Гендерна культура та забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Дата: 10 листопада 2020 о 09:48, Оновлено 10 листопада 2020 о 09:49
Автор: Ухова М. О.

- Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»

Жінки в Україні мають рівні можливості з чоловіками, було б бажання і здібності їх втілити – така думка є доволі поширеною. Втім хибною, наголошують експерти і доводить статистика. Українки досі зазнають дискримінацій за ознакою статі.

1. Жертви домашнього насильства. Найбільшим кричущим порушенням прав жінок в Україні залишається домашнє насильство. Щороку від рук кривдників гине близько 600 українок, такими є дані МВС. У 2017 році до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв від жертв домашнього насильства.

90% українців, які потерпають від насильства, це жінки

«90% наших громадян, які потерпають від насильства, це жінки. Причини – стереотипи, що жінка – «берегиня дому», її функція – приготування їжі та догляд за дітьми. І щойно вона починає заявляти про свої права, то одразу ж піддається насильству – чи економічному, чи психологічному, чи фізичному, чи сексуальному. І з’явилася нова тенденція: якщо жінка намагається вирватися з кола домашнього насильства, то тоді методи стають більш виточені»

2. Отримують меншу зарплатню. Жінки в Україні зароблять у середньому на 28% менше, ніж чоловіки. Такими є дані Державної статистики. За інформацією рекрутингових агенцій, ця різниця ще вища.

Однією з причин цього є те, що окрім оплачуваної роботи на плечі жінки лягає домашня праця, яка вважається «жіночою» – прибирання, готування, догляд за дітьми.

«Жінки не допускаються на вищі посади з вищою зарплатнею, а працюють переважно в тих сферах, де нижчий прибуток. Серед керівників дитячих садочків – жінок багато, а серед керівників університетів їх фактично немає. І так в усіх галузях»

3. Мають меншість у владі. Відповідно до аналітичного звіту комісії Ради Європи з питань гендерної рівності за 2017 рік, Україна перебуває в групі країн із найнижчим представництвом жінок у владі.

Український парламент усього на 12% складається із жінок. Попри те, що цей показник є рекордним за всі попередні скликання, він досі залишається низьким, порівняно з практикою демократичних країн, наголошують експерти. Так, у країнах ЄС жінок у парламентах в середньому удвічі більше – 26%. А у Швеції, Фінляндії, Іспанії – понад 40%. Не набагато краща ситуація і в регіонах України.

4. Обмежені у кар’єрі. Важливим кроком на шляху до гендерної рівності стало скасування розподілу професій на «жіночі» і «чоловічі». Та це ще не означає, що в Україні зникла дискримінаційна практика чи не лишилося заборонених професій, кажуть експерти.

Наприклад, у війську досі є низка «нежіночих» професій, затверджені наказами із грифом «з обмеженим доступом», зауважує експерт з гендерних питань Олена Суслова. Крім того, в Україні досі не дератифікована Конвенція Міжнародної організації праці 1935 року, яка забороняє роботу жінок під землею і в шахтах.

5. Заручниці стереотипів. «Жінка-берегиня», «господарка», «для «жіночого щастя» потрібні «кохання» і «родина» – такі стереотипи про жінку закріпилися у свідомості українців. Експерти констатують: сексизм в Україні поширений скрізь – в рекламі, ток-шоу, політиці і в побуті.

Стратегія гендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки була ухвалена Радою Європи 7 березня цього року. Вона спрямована, насамперед, на досягнення ефективної реалізації гендерної рівності і розширення можливостей жінок та чоловіків у державах-членах Ради Європи. Вона розрахована на шість років і містить стільки ж стратегічних цілей: запобігання гендерним стереотипам і сексизму та боротьба з такими явищами, запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству, забезпечення рівного доступу жінок до правосуддя, досягнення збалансованої участі жінок і чоловіків в ухваленні політичних і суспільних рішень, захист прав жінок-мігрантів, жінок-біженців, жінок і дівчат, які шукають притулку, а також реалізація стратегії досягнення гендерної рівності в усіх політиках та заходах.

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.